Тема: Как я купил мефедрон и бухал в барах не просыхая
Эй, чуваки! Братва, слушайте, я хочу делиться с вами невероятной историей, произошедшей со мной не так давно. Как вы уже поняли, это будет настоящая история наркомана, который никак не мог прожить без своей порции "веселья" и удовольствия. Готовы?
В один обычный вечер, когда мой карманный бюджет не был наполнен, а жажда новых ощущений ужасно мучила, я решил пойти на поиски нужного мне товара. Итак, миссия началась! Я начал искать закладки, но никто из моих знакомых не мог помочь. "Что делать?" - думал я, а тут мой друг скуф подсказал мне один адресок.
Я сгорел от нетерпения и отправился по указанному пути. Встретили меня неприметные двери, и я вошел внутрь. Там меня уже ожидал продавец, предлагая самые свежие закладки. Он улыбался и я знал, что сделка сегодня пройдет удачно. Я купил то, что нужно, и быстро покинул это место.
Прибежав домой, я готовился окунуться в волшебный мир наркотического опиума. Я достал из своего рюкзака через бонг и начал все приготовления. Пропахший табачок, специальная смесь и, конечно же, мои закладки. Я закурил, проникаясь красками и ощущениями, которые меня все больше поглощали.
Ощущения стали с каждой минутой все ярче, и я понимал, что не могу остановиться. Так прошло несколько часов, и я решил выйти на улицу, чтобы почувствовать городскую суету. Ощущения были настолько сильными, что мир вокруг меня казался нереальным. Вечер был прекрасным, и я отправился в ближайший бар.
Там-то и начались наши настоящие "пранки". Я подходил к случайным людям и предлагал им сделать что-то невероятное. Они смотрели на меня, как на безумца, но в итоге поддавались на мои уговоры. Порошок смешался с алкоголем, и веселье продолжалось.
Череда вечерних приключений привела меня в другой район города, где находился мой друг аппарат. Я знал, что там я найду то, что нужно. Мы начали обмениваться опытом и делиться своими новыми "штуками". Каждая новая доза приносила все больше удовлетворения, и я уже не мог остановиться.
Постепенно время менялось, и я понимал, что все это становится неуправляемым. Все деньги, которые я когда-либо имел, ушли на мою зависимость. Я стал думать о том, что нужно что-то предпринять, чтобы выбраться из этой череды событий.
Но, знаете что? Все эти мысли были лишь отголосками реальности в уме наркомана. Я был погружен в свой мир, и мои друзья аппараты только подталкивали меня вниз. Я не мог отказаться от того, что доставляло мне кратковременное счастье.
И вот так я продолжал бухать в барах, продолжал искать новые закладки и дозняки. Моя жизнь превратилась в вечную гонку за счастьем, которое безуспешно пыталось сбежать от меня, оставляя только пустоту и разочарование. Время стало терять свою ценность, и я уже не мог отличить реальность от иллюзии.
Как я живу сейчас? Как я выживаю? Честно говоря, я сам не знаю. Мне страшно подумать, что будет со мной завтра, через неделю или год. Я исчерпал все запасы сил, и они не могут позволить мне продолжать так жить.
Вот такая история, ребята. Извиняюсь за негативный настрой, но я не могу врать и говорить о веселье, когда в действительности все настолько серьезно.
Але, покажусь я вам шо теж тут мала! Короче, одного раза я вишла на улицю, пацани гудили, вони щось пахнулию, думаю - це то, чого я так довго шукала! Мефедрон, друзі, закладка з неба! Ну і одразу запила, не думуючи, що буде далі.
Чекнула я циклодолить і вмазалася в цю хімію вже повністю. Вчасно я також запила окси - на всі головні! Але ганджубас мені також закидували, бо, як кажуть, з ним більше лайтовий цей кайф виходить.
Одного разу я вирішила дома побазарити трохи з башки. Відчула гарну вібрацію моєї карти та шматка наркотику. То було щось особливе, таке, що не побачите в звичайному житті. Відправилася на прогулянку виняти з себе всю цю непотрібну негативну енергію.
Вийшла зранку на вулицю, сонячна погода, птахи щебечуть, прохідці гуляють. І все це стало для мене карамельним сном. Залазила на вершечки дахів і нюхала мою закладку. Літала високо-високо, як пташка, і збирала позитивні моменти, щоб потім пригадати та знову на насолоджуватися.
А потім, трапилось щось незвичайне. Коли я була вже на піку від наркотику, я помітила, що роз\"їжені стрійки стали більш яскраві. Кольори були насичені, емоції були на вищому рівні. Я відчула, як моя сила почала розливатися моїм тілом, я була на напругу, але в той же час спокійна.
Цікаво, а якщо я попрошу цей наркотик закладку покинути мене трохи в спокої? Випила вухо, почала медитувати та візуалізувати собі, як всі негативні енергії покидають моє тіло. А потім почула, як щось в мені зазвучало. Моя душа почала співати! Ну, це було щось неймовірне! Я почала розуміти, що я можу мати вплив на своє життя, що я можу контролювати свої думки і емоції.
Так почалася моя магія. Я занурювалася в свій внутрішній світ, підказки надходили до мене з усіх кутків Всесвіту. Я вчителювалася учнями, для кожної проблеми знаходила своє рішення. І все це наркотик спровокував!
| Порада |
Або вибачення? |
| Постійно циклодолити? |
Варто до речі - затягнуто. Ти багатий на запаси? |
| Запасіться оксами |
Стійко триматися, хлопці. Якби вас затягнуло, буде вам важко одному. |
| Ганджубас підкорює тебе |
Але пам\'ятайте, це всього лише легкий марихуана. |
Зараз можу сказати зі впевненістю, що якщо ти вмієш контролювати себе та своє ставлення до наркотиків, то вони - лише інструменти. Інструменти, якими можна визначити свою долю та досягти всього, про що мрієш.
Та й взагалі цей весь процес добирається до завершення. Я почала відчувати, що меф не дає мені того, чого вимагаю від нього. Я стала більш розумною і зрозуміла, що це лише тимчасове задоволення. Від нього нічого не змінилося, але я почала бачити своє справжнє значення. Я зрозуміла, що моє щастя не може залежати від наркотиків.
Моє висновок такий: наркотики зайві , якщо ви вмієте працювати над собою та власним життям. Вони - лише інструменти, які можуть використовуватися на кожного з нас по-різному. Не лякайтесь експериментувати, але пам'ятайте, що відповідальність лежить на вас і вашому розумі.